О́ЧЕРТИ, ів, мн., діал. Обриси, риси. Там десь глибоко в його мізку.. зарисувалися її чудово гарні очерти лиця, губ, носа (Фр., VII, 1951, 84).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 831.