Очеретяник, ка́, м. Чертъ, живущій въ тростникѣ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 82.

очеретя́ник = очере́тник — у до­християнських віруваннях — не­чиста сила, що живе і плодиться по очеретах, вибігає з них білим бараном і лякає людей; коли ко­гось проклинають, кажуть: «Бодай тебе той знав, що трясе очеретом!» і, навпаки, застерігають: «Бодай тебе не знав той, що очеретини трясе!».

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 427.