ОЦІ́НЩИК, а, ч., рідко. Те саме, що оці́нник. — У таких справах, знаєте, хто найкращий оцінщик? Народ! (Мирний, III, 1954, 204).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 828.