О́ХРА, и, ж. Те саме, що во́хра. Ясько мав собі приділену функцію — розтирати фарби на кам’яних плитах.. Розтирання.. жовтої охри було найтрудніше (Фр., IV, 1950, 211); Тарас із товаришами тре фарбу, носить цеберки з охрою та крейдою, довгі малярські пензлі (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 63); * У порівн. Іван.. рівною доріжкою, посипаною жовтим, як охра, піском, іде в глиб саду (Кол., Терен.., 1959, 108).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 826.