Про УКРЛІТ.ORG

охололий

ОХОЛО́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до охоло́нути 1, 2. Володя сидів увесь нашорошений, дивлячись злякано на Оротука і не випускаючи з охололих рук руля (Трубл., Хатина.., 1934, 31); Рубін дивиться на охололе й посиніле залізо сконфужено (Сенч., На Бат. горі, 1960, 6); Він свіжим голосом щирості озвався до них, огрів нею дещо охололі душі (Ле, В снопі.., 1960, 22); Вкритий курявою і кіптявою, збуджений і ще не охололий з бою, Бармаш наказав встановити кулемети на валу лісового рову (Коз., Гарячі руки, 1960, 143).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 823.

вгору