ОХОЛОДІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм., рідко. Те саме, що охоло́нути 1, 2. Кобза боязко огледів Марка, руки його зовсім охолоділи (Стор., І, 1957, 344); Пан.. значно охолодів до нього (Фр., III, 1950, 44).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 823.

Охолодіти, ді́ю, єш, гл. = Охолоти. Руки його зовсім охолоділи. Стор. МПр. 21.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 80.