ОХОЛО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОХОЛОДИ́ТИ, лоджу́, ло́ди́ш, док., перех.
1. Робити що-небудь холодним або холоднішим; остуджувати. Гарячка палила його всередині, він щохвилини мочив руку в воді та охолоджував чоло, очі, голову (Коцюб., І, 1955, 365); Легкий надвечірній вітер налітав з поля, приємно охолоджуючи гарячі руки (Шиян, Гроза.., 1956, 477); Щоб очистити цинкоплавильну піч від шлаків, треба її зупинити, загасити й охолодити (Наука.., 7, 1967, 42); Після сушіння насіння сої треба поступово охолодити, розстеливши його тонким шаром у закритому приміщенні (Зерн. боб. культ., 1956, 111).
2. перен. Збавляти, урівноважувати силу вияву чиїх-небудь почуттів, поривань; заспокоювати, вгамовувати. — Що се ви мовите, нерозумні голови? — почали гарячих охолоджувати старі діди (Мирний, IV, 1955, 244); Гальванеску знову засміявся сухо і хрипко.. Сміх і іронія охолоджували захват Сахно (Смолич, І, 1958, 71); Схотілось мені заглянуть в душу старого, чи справді охолодили її так літа і виточили з серця усе (Стор., І, 1957, 161); — Сядьте на місця! Припиніть комедію! Такий рішучий тон охолодив запал сварки (Коп., Дуже добре, 1937, 63).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 822.