ОХАЮ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОХАЮ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що обхаю́чувати. До схід сонця охаючують хату і самі вимиваються (Номис, 1864, № 427).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 820.

Охаючувати, чую, єш, сов. в. охаючити, чу, чиш, гл. = Обханючувати, обханючити.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 78.