ОХАМЕНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., діал. Схаменутися. І сталось диво, славне з див: Охаменулись слуги мряки; Пророк в них душі розбудив, — До долу пали злодіяки (Граб., І, 1959, 140); [Яків:] Ну і бариня наша благородна душа. [Мокрина:] Куди ж їй до пана? Як помер пан, як була заюрила?.. Охаменулася, та пізненько… (Кроп., II, 1958, 408).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 820.

Охаменутися, ну́ся, не́шся, гл. = Схаменутися. Е, як би то ви охаменулись, та знов взялись за діло — дали б поміч. Харьк. г. І не зчується, не охаменеться сам, обудить його, як що перепурхне або шелесне. МВ. (О. 1862. І. 98).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 78.