ОФІЦІА́ЛЬНО. Присл. до офіціа́льний. Під опаскою до нас не доходить ніяка українська книжка, видана в Галичині, окрім офіціально дозволених цензурою (Л. Укр., V, 1956, 101); Сам цензор Заяць відложив набік свою звичайну повагу, тим більше, що він властиво й не був іще офіціально іменований цензором (Фр., IV, 1950, 216); Бальзака офіціально повідомили, що при голосуванні його кандидатури у Французьку академію за нього було подано тільки два голоси (Рибак, Помилка.., 1956, 301); Андрій давно помітив, що Зіна ставиться до нього підкреслено офіціально, навіть холодно (Гур., Життя.., 1954, 57).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 817.