ОФІЦЕ́РША, і, ж., розм. Дружина офіцера. — Я офіцершею буду, — радісно сказала вона (Мирний, IV, 1955, 53); Сміялася тоді Ганна перед подругами: — Спершу офіцершею, дружиною гетьманця, а там, дивись, і гетьманшею стану! (Гончар, II, 1959, 172); Тесля прибув до Глинська нещодавно.., квартирує в одної гарної господині Варочки Шатрової, як він потім довідався, колишньої офіцерші (Земляк, Лебедина зграя, 1971, 69).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 816.