ОФІЦЕРНЯ́, і́, ж., зневажл. Збірн. до офіце́р. Шаланда мчала на берег, і в найкритичнішу хвилину офіцерня стала тікати з берега в місто (Ю. Янов., II, 1958, 200); Час од часу з гиком на рисаках пролітають міські тузи, офіцерня, поміщики з повіту (Головко, II, 1957, 385); — Зараз у церкві йде відправа на честь якогось Габсбурга. Повна церква офіцерні і війська (Гжицький, У світ.., 1960, 22).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 816.