ОФО́РМЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до офо́рмити. Найбільш цільним, повним і оформленим виявом політичної боротьби класів є боротьба партій (Ленін, 12, 1970, 127); Увесь низ халата оформлений легким рушниковим узором (Укр. нар. худ. вишив., 1958, Додаток); Комендант був змушений видати наказ, що жоден громадський акт.. не буде визнано дійсним, якщо він не буде оформлений через церкву (Кучер, Голод, 1961, 285); // офо́рмлено, безос. присудк. сл. — Вас зарахуємо до штабу батальйону. Це буде оформлено наказом (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 463).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 818.