ОФА́РБЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОФА́РБИТИ, блю, биш; мн. офа́рблять; док., перех., рідко. Те саме, що офарбо́вувати. Палала даль, ридала даль імлиста, гаряча кров офарбила цвіти… (Сос., Зел. світ, 1949, 103).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 815.