ОФА́РБЛЕННЯ, я, с., рідко.

1. Дія за знач. офа́рбити; пофарбування, забарвлення.

2. Колір, забарвлення. Далеко серед моря бовтався пароплав-база для обслуговування підводного човна. Він часто міняв офарблення і назву (Трубл., Шхуна.., 1940, 156); За останні три десятиріччя у норок.. встановлено багато різних змін в офарбленні (Вітч., 10, 1971, 153).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 815.