ОТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш і ОТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ОТЯГТИ́, гну́, гне́ш, док., перех. Відтягувати вниз; обтягувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 814.

Отягати, гаю, єш, сов. в. отягти, гну, гнеш, гл. Оттягивать, оттянуть (внизъ своею тяжестью). Червонці аж кишеню мені отягнули. Драг. 52.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 77.