ОТЬМА́РЮВАТИСЯ, юється, недок., ОТЬМА́РИТИСЯ, иться, док., рідко, 1. Покриватися мороком, темрявою; затемнюватися, затьмарюватися. Сонце.. сховалось. Стало хмуро. Подув.. вітрець холодком, отьмарилась золота пшениця, сумно так зашуміла-зашуміла (Вас., II, 1959, 155).

2. перен. Втрачати здатність чітко сприймати, усвідомлювати що-небудь.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 815.