ОТЦЕ́ВИЙ, а, е, заст., уроч. Батьківський. Нехай той яд, хай справедливий яд за матернії рани, за отцеві поверже ворога на смертний спад! (Тич., II, 1947, 198).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 814.

Отцевий, а, е. Отцовъ, отцовскій. Не так по отцевої й матчиної молитви прохати, як її прогнівляти. Чуб. V. 849.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 77.