Про УКРЛІТ.ORG

отуплений

ОТУ́ПЛЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до отупи́ти. Він молодів душею, коли повз нього проходили, рубаючи крок, повернувши до нього рішучі, отуплені напругою обличчя, людські маси (Гончар, II, 1959, 361).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 813.

вгору