ОТРУ́ЄННЯ, я, с. Дія і стан за знач. отруї́ти і отруї́тися. Полковник не зовсім розумів листа майора, бо той диктував цей документ ще під впливом невеличкого отруєння алкоголем (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 590); Кома виникає при тяжких отруєннях організму (Заг. догляд за хворими, 1957, 184); Панас Мирний.. відображав і слабкі сторони народного життя, зокрема наявність релігійних і національних забобонів, які були результатом отруєння народної свідомості офіціальною реакційною ідеологією (Рад. літ-во, 18, 1955, 239).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 810.