ОТРУ́ТНИЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до отру́тник. Забачивши змію, їжак ніколи не омине її. Спочатку він на якусь мить завмирає, а потім намагається схопити отрутницю (Знання.., 9, 1969, 16).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 811.