ОТРУ́ЙЛИВО. Присл. до отру́йливий. Бур’ян у людських душах ще подекуди буйно сходить, отруйливо цвіте! (Дмит., Розлука, 1957, 173).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 810.