ОТРА́ТИТИСЯ, а́чуся, а́тишся, док., розм., рідко. Розтратити гроші; розтратитися. Оженився сіромаха та й думку гадає, Оженився, отратився, та й щастя не має (Чуб., V, 1874, 382).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 809.

Отратитися, чуся, тишся, гл. = Утратитися. Оженився сіромаха та й думку думає: оженився, отратився, та й щастя немає. Чуб. V. 382.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 76.