ОТО́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ОТОПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОТОПИ́ТИСЯ, отоплю́ся, ото́пишся, док., розм., рідко. Опалювати (своє) житло, приміщення. А хіба ж не сміялись люде,.. як покине той пан на зиму на Мартина все своє хазяйство — і дім, і сад, а Мартин з того саду і хворостини не спалить — усе кізяком отоплявся?! (Григ., Вибр., 1959, 357).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 807.