О́ТВОРОМ, присл., діал. Навстіж. Громадські шпихліри та стодоли стояли завсіди отвором для потребуючих (Фр., VI, 1951, 37); Двері в возовню стоять отвором, і чорна пустка вигляда звідти, як з беззубого рота (Коцюб., II, 1955, 58); Дві брами вели до города і стояли вони отвором (Загреб., Диво, 1968, 159).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 803.