ОСІДА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до осіда́ти. Мар’яна стоїть, дивиться на осідаючий пил (Шиян, Гроза.., 1956, 480).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 764.