ОСЬМА́К, а́, ч., заст.

1. Старовинна монета вартістю в 4 коп. То він один осьмак у кармані має (Укр.. думи, 1955, 117).

2. Восьма частина чого-небудь.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 798.

Осьмак, ка, м.

1) Старинная монета въ 4 коп.

2) Восьмая часть. Ум. Осьмачок. В тій калитці три червонці, пам щедричкам, по осьмачку. Чуб. III. 456. Пів осьмачка. 1/16 часть. См. Вісьмак.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 74.