ОСТРОКІ́Л, ко́лу, ч., діал.

1. Загострений кілок. Прийшли люди до воріт, ворота заперті, 3 того боку, із подвір’я остроколом підперті (Чуб., V, 1874, 155).

2. Частокіл.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 790.

Острокіл, колу, м. Коль съ заостреннымъ верхнимъ концемъ. Прийшли люде до воріт, ворота заперті, з того боку, із подвір’я остроколом підперті. Чуб. V. 155.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 72.