Про УКРЛІТ.ORG

острокіл

ОСТРОКІ́Л, ко́лу, ч., діал.

1. Загострений кілок. Прийшли люди до воріт, ворота заперті, 3 того боку, із подвір’я остроколом підперті (Чуб., V, 1874, 155).

2. Частокіл.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 790.

вгору