ОСТЗЕ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. остзе́єць, е́йця, ч.; остзе́йка, и, ж.), заст. Прибалтійські німці.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 786.