ОСПО́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. оспо́рювати. Після ухвалення рішення ніяке оспорювання недопустиме, коли справа стосується негайної і таємної підготовки до страйку (Ленін, 34, 1973, 403).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 782.