ОСПА́ЛІСТЬ, лості, ж., рідко. Стан за знач. оспа́лий 2. Треба вже пробувати в крайній оспалості духа, щоб не вважати.. ні на який відгук людської хвали чи догани (Л. Укр., V, 1956, 92); Павлик .. почав гостро критикувати їх за оспалість, лінивство і навіть угодовство (Кол., Терен.., 1959, 348).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 782.