ОСПА́ЛО, рідко. Присл. до оспа́лий 2. Присівши.., Григорій закурив оспало (Бажан, І, 1946, 148).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 782.