ОСОРУ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, недок. і док., розм. До краю обриднути; остогидіти. Їй жизнь [життя] зробилася немила, І осоружився весь світ (Котл., І, 1952, 289).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 781.

Осоружитися, жуся, жишся, гл. Опротивѣть, опостылѣть, надоѣсть. Так мені надоїв і осоружився! Котл. МЧ. 481.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 70.