ОСМИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до осми́кати. Нова повітка.., осмиканий, огребений стіжок свіжого сіна (Л. Янов., І, 1959, 406).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 773.