ОСЛЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до осля́. Збитий, втомлений, чіплявсь він До сідла свого ослятка (Л. Укр., IV, 1954, 171).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 772.