ОСЛЯ́, я́ти, с. Маля ослиці. Їхала [Катерина] селом.., їхала на велике посміховище, а людям хотілося на коліна падати, мовби мадонну на осляті побачили (Хотк., II, 1966, 258).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 772.

Осля, ля́ти, с. Осленокъ. Чуб. І. 92. Грин. II. 35. Їздив апостол святий на осляті. О. 1862. V. 84.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 69.