ОСЛА́ВЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко ОСЛАВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОСЛА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. осла́вляться; док., рідко.

1. Заживати поганої слави; осоромлюватися, знеславлюватися. Вона чула, що вона одна тут тілько ославилася, осоромилася… І все через кого? Через отого шибеника… (Мирний, IV, 1955, 84).

2. рідко. Заживати доброї слави; прославлюватися.

3. тільки недок. Пас. до осла́влювати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 771.