ОСКУДІ́ННЯ, я, с., книжн., рідко. Стан за знач. оскуді́ти. Говорили про парафію і про оскудіння, про владу (трохи тихше) і про антихриста (Панч, В дорозі, 1959, 9); Сполучені Штати — головна країна капіталізму, де процес оскудіння, розкладу і руйнування духовних цінностей відбувається особливо відкрито (Ком. Укр., 5, 1961, 24).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 769.