Оскорбляти, ля́ю, єш, сов. в. оскорби́ти, блю, биш, гл. Обижать, обидѣть, причинить несправедливость. Вх. Зн. 45. Семен був парубок годний… було й малу дитину не оскорбить. Федьк.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 68.