ОСКАЛЬПО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оскальпува́ти. На цаль [на голові у Юдки] волосинка від волосинки. Відступитися ж від Юдки на крок, то кожний би присяг, що голова оскальпована! (Март., Тв., 1954, 310).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 767.