ОСКА́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оска́лити. Дорошенко мимохіть кинув погляд у безтарку і внутрішньо здригнувся, побачивши там потворно перекошене, оскалене юнацьке обличчя… (Гончар, Тронка, 1963, 211).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 767.