ОСИЧНЯ́К, а́, ч. Осиковий ліс або гай. Біля густого осичняка.. дівчинка попрощалася з гостем (Донч., IV, 1957, 110); Я кладу на видноті гриби.., а сам думаю майнути в осичняк пошукати красноголовців (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 50).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 763.