ОСИРО́ЧЕННЯ, я, с., рідко. Дія і стан за знач. осироти́ти. — Він найбільше причинився до мого осирочення (Фр., VII, 1951, 385).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 762.