ОСИРОТІ́ЛО. Присл. до осироті́лий 2. Осиротіло виглядав між дерев облуплений дім із забитими віконницями (Кучер, Чорноморці, 1956, 157).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 762.