ОСИРОТИ́ТИСЯ, очу́ся, оти́шся, док., рідко. Те саме, що осироті́ти 1. Андрій Семенович осиротився, без дружини і дітей живе (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 160).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 762.

Осиротитися, чуся, тишся, гл. Осиротѣть. Ой ну люлі, мале дитя, що вчора вранці уродилося, а сьогодні ввечері осиротилося. Чуб. V. 767.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 66.