Про УКРЛІТ.ORG

осиковий

ОСИ́КОВИЙ, а, е. Прикм. до оси́ка. Козячий кожух, осикові дрова, — готова біда (Номис, 1864, № 8110); Над водою гірко і п’янко пахло осиковими сережками, вербовими котиками (Стельмах, І, 1962, 455); * У порівн. Пан Мілько затрусився, як осиковий лист восени (Март., Тв., 1954, 189); // Який складається з осик. З найвищого щабля тригонометричної вежі відкривається чудовий краєвид з гладенькими.. рівнинами.., полезахисними смугами, осиковими гаями (Добр., Тече річка.., 1961, 11); // Зробл. з осики, осикового дерева. Розкладає [сторож] осикові прокислі ложки і шанобливо ллє горілку вірникові (Стельмах, Хліб.., 1959, 266); Осикове кілля.

Вби́ти (заби́ти) оси́ковий кіло́к див. кіло́к.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 761.

вгору