ОСЕРЕ́ДОЧОК, чка, ч. Зменш. до осере́док 2, 4, 7. Між уликами зеленіла трава, синіли сині дзвоники, показуючи свої ясні осередочки (Н.-Лев., II, 1956, 262).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 760.