ОСЕ́РДИТИ, джу, диш, док., перех., рідко. Те саме, що розсе́рдити. І не пробуйте згадувати про Тихона, коли не хочете осердить старого пастуха (Горд., Дівчина.., 1954, 223).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 759.