ОСА́ДКУВАТИЙ, а, е, рідко. Невисокий, але міцний, кремезний; присадкуватий. Карпо, молодий ще чоловік, осадкуватий, широкоплечий, ширококостий (Мирний, III, 1954, 35); Санітарка була осадкувата, кирпоноса (Голов., Тополя.., 1965, 158).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 752.

Осадкуватий, а, е. Приземистый, коренастый. Молодий ще чоловік, осадкуватий, широкоплечий, ширококостий. Мир. Пов. І. 140.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 64.