ОРТОДОКСА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Який неухильно дотримується принципів якого-небудь учення, світогляду; послідовний. Золя як ортодоксальний позитивіст і механічний матеріаліст не розуміє специфіки різних форм існування матерії, їхньої якісної різниці (Рад. літ-во, 3, 1960, 29); // Послідовно витриманий у дусі якого-небудь учення.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 750.